9835
Рівно два роки тому тому, 16 січня 2014 року, Верховна Рада України підтримала Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян". Саме цей закон та низка інших прийнятих в цей день отримали в народну назву «Закони про диктатуру» або «диктаторські закони».
Підняттям рук 239 депутатів більшості, яка на той час складалася в основному з фракції Партії регіонів, комуністів та частини позафракційних, тодішній парламент підтримав закони авторства Олійника та Колісніченка. За результатами голосування диктаторські закони підтримали 204 депутати фракції Партії регіонів, 32 – фракції Комуністичної партії України та 18 позафракційних. Фракції УДАР, Свободи та Батьківщини не брали участь в голосуванні в повному складі, а позафракційний Олег Ляшко проголосував проти. Згодом свої заяви про відкликання голосу подали 22 народні депутати, серед них проти також були Мірошниченка Ю.Р. та Лабунська А.В., а депутат від ПР Дзоз В.О., була єдиною, яка звернуласяз проханням вважати результатом її голосування «За». В результаті зарахування уточнюючих заяв, закон не отримав необхідних 225 голосів і перейшов у категорію тих, які втратили чинність.
Прийняті закони 16 січня суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.
Диктаторські закони спричинили серйозний суспільний резонанс, в результаті чого Майдан радикалізувався і виникло силове протистояння на Грушевського.
Не зважаючи на широкий суспільний осуд, повалення режиму Янукович та проведення позачергових президентських виборів, на парламентських виборах 2014 року чимало голосувальників за диктаторські закони потрапили знову до парламенту.
У 115 округах не було «зафіксовано висування депутатів, які підтримали диктаторські закони», 33 висувалися, але не були обраними, 54 висувалися і були обрані. Також 10 стали нардепами завдяки проходженню за списком Опозиційного блоку. У 15 округах парламентські вибори 2014 року не відбулися.
Наступна інтерактивна карта у розрізі територіально-виборчих округів, детально демонструє висування та перемогу депутатів, що підтримали диктаторські закони. Спливаюча підказка показує прізвище, ім’я та по батькові, вид висування, номер округу, фракційну приналежність висуванця, який голосував за «диктаторські закони», або відкликав свій голос.
Географія обрання депутатів, що підтримали "диктаторські закони 16 січня" на парламентських виборах 2014 р.
Серед областей України не висовувалися голосувальники за диктаторські закони у чотирьох областях, серед яких: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська.
У Чернівецькій, Херсонській, Вінницькій та м.Київ – висувалися, та жоден з них не пройшов.
У Закарпатській, Київській, Чергігівській, Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській – обрано по одному. Житомирській, Луганській та Сумській – по 2. Хмельницькій, Вінницькій та Запорізькій – по 3, Черкаській – 4, Одеській та Дніпропетровській – по 5, а Донецькій – 6.
Найбільше до парламенту потрапило депутатів, що підтримали «диктаторські закони» по територіально виборчим округам Харківської області – 13 з 13.
Як бачимо, показник у 54 перемоги з 87 округів є більш ніж успішним, для учасників колишньої пропрезидентської більшості Януковича, в умовах зміни виконавчої влади України. Більше того, голосувальники за «диктаторські закони» не отримали жодної поразки у Харківській та Одеській областях.
Найбільш вагомою особливістю висування депутатів, що підтримали диктаторські закони – є відсутність складеної конкуренції одне одному. В Україні немає округів, де зафіксовано висування більше одного «кандидата-голосувальника», лише на ТВО № 35, де балотувалися Шипко А. Ф., Баландін С. В. та ТВО № 50, де балотувалися Геллєр Є.Б., Бейсаров Л.Б. – зафіксовано по 2 кандидати. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в депутатів, які підтримали «диктаторські закони», незалежно від фракційної приналежності був єдиний координаційний центр з участі у позачергових парламентських виборах 2014 року.