19986
Завдяки росту рівня життя населення, характерного для сучасного суспільства малорухомого способу життя, нераціонального харчування зі збільшенням кількості рафінованих продуктів, постійних психологічних стресів – світова спільнота у XXI столітті постала перед глобальною медико-соціальною проблемою надмірної ваги та ожиріння. Згідно досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я, проблеми надмірної ваги та ожиріння стосуються майже усіх країн світу, вікових категорій та соціальних станів населення.
Найбільша частка осіб з надмірною вагою мешкає в карликових острівних державах Тихоокеанського басейну, показники надмірної ваги в яких становлять понад 90% від загального числа населення, в Науру він рекордний – 92,8% а на Острові Кука – 90,6%. Найменша частка осіб з надмірною вагою в Ефіопії та Бангладеш – 8,0% та 7,7% відповідно. Високий рівень надмірної ваги мають розвинені країни Перської затоки: Кувейт 79,3%, Катар – 72,1%, ОАЄ – 72.0%, Саудівська Аравія – 71,3%.
В найбагатшій країні світу США, на території якої проживає 314 млн. осіб надмірну вагу мають 66,3% населення, тобто майже 210 млн.осіб. Серед дорослого населення США число осіб з ожирінням зростає на 8% кожних 10 років. У європейських країнах надмірна вага зафіксована у більшості населення з середнім показником у 53,3%, а найбільш притаманне дане явище для мешканців Туреччини – 63,6%, найменше для Швейцарії – 44,3%, а в Україні показник відносної чисельності осіб в яких зафіксовано надмірну вагу становить 51,8%.
Доведено, що в кожної людини, яка має надлишкову вагу, наявний підвищений ризик виникнення таких захворювань, як цукровий діабет ІІ типу, ішемічна хвороба серця,артеріальна гіпертонія, остеоартрит, обструктивний синдром зупинки дихання уві сні та певні види онкологічної патології. Ожиріння є фактором ризику інфаркту міокарда та підвищеної смертності. Щороку в США приблизно 300 тисяч смертей можна пов'язати з ожирінням, а смертність через цю причину переважає тільки смертність від куріння.
Наступною стадією після фіксування надмірної ваги є ожиріння, стан при якому надмірна вага збільшується до небезпечних для життя та здоров’я будь-якої людини. ВООЗ розглядає ожиріння як епідемію, що охопила мільйони людей: за даними, наведеними на Х Міжнародному конгресі з ожиріння (Сідней, вересень 2006 р.), у світі зареєстровано понад 250 млн хворих на ожиріння. Вчені дають визначення ожирінню, як надлишковому відкладенню жиру, збільшенню маси тіла за рахунок жирової тканини, хронічної хвороби, що веде до підвищеного ризику виникнення цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда, жовчокам'яної хвороби. Останнім часом ожиріння розглядається як хронічна обмінна хвороба, що виникає в будь-якому віці, що виявляється надлишковим збільшенням маси тіла переважно за рахунок надмірного накопичення жирової тканини, що супроводжується збільшенням випадків загальної захворюваності та смертності населення. Захворюваність ожирінням в цивілізованому суспільстві різко зростає, а у 21 столітті від даної хвороби зафіксовано більше летальних випадків, ніж від голоду.
Географія ожиріння серед країн світу практично така сама, як і географія розподілу частки осіб з надмірною вагою, тут також лідерами є острівні держави Тихоокеанського регіону з показниками 60%-70%, а найбільше серед розвинених країн світу на дану недугу страждають мешканці Кувейту, 42,8% яких страждають ожирінням. Загальний показник серед країн світу за часткою осіб, яким притаманна дана недуга становить 19,19%, у США – 32,8%, Мексиці – 31,8% , Єгипті – 34,8%, Туреччині – 29,3%, Росії та Великобританії – по 24,9%. Менша частка населення, яка страждає від ожиріння у Китаї – 5,6%, Індонезії – 4,7% та Індії – 1,9%. Серед європейських країн переважна більшість мають показник вищий ніж по світу загалом, а менший він лише у кількох країнах, серед яких Італія – 17,2%, Нідерланди – 16,2%, Франція – 15,6% та Швейцарія – 14,9%. В Україні частка осіб, що страждають ожирінням становить 20,1% і має чітку тенденцію до збільшення.
Основними шляхами подолання зростаючої частки населення з надмірною вагою є нормалізація харчування, збільшення споживання фруктів та овочів, бобових, зернових, контроль добової норми споживаних продуктів з калорійністю 2000 ккал для жінок та 2500 для чоловіків, а головне – збільшення фізичної активності.