Демографія

Впродовж розвитку демократичних цінностей, прав жінок та боротьби за рівність в усіх сферах життєдіяльності спільноти починаючи від сім'ї завершуючи великим бізнесом та верхніми щаблями влади, європейським жінкам за останні п'ятдесят років вдалося досягти серйозних зрушень, українські жінки в даному процесі не є винятком. Індикаторів росту рівня значущості жінок в суспільстві є чимало, та ми вирішили зупинитися на здатності, а головне бажанні жінок продовжити свій рід та виховувати дітей без чоловіків як практично так і офіційно,

В розвиток попереднього публікації «Географія середнього віку в Україні» ми вирішили дослідити вікову структуру населення за трьома основними категоріями: дитинство (0 - 14 років), середній-працездатний (15 - 65) та похилий вік (65 і більше). Адже числове значення середнього віку є результуючим середньозваженим від вікової структури населення, яка поділяється на 3 основні категорії зазначених вище. В Україні впродовж останніх 20 років спостерігаються

Показник середнього віку населення є вагомим демографічним критерієм, який безпосередньо залежить від двох основних факторів, серед яких природній приріст та тривалість життя населення. В нашій країні в результаті глибокої демографічної кризи(Динаміка чисельності сільського та міського населення протягом 2004 - 2013 років), яка триває й наданий

Дослідники історії визначають чотири хвилі міграції українського народу, починаючи з другої половини XIX століття до так званої «заробітчанської», яка розпочалася у 1990-х роках. Основними причинами усіх трьох перших були соціально-економічні та політичні причини, та природа останньої хвилі лежить лише в економічній площині. Після набуття незалежності Україною, відбулося розірвання міжгалузевих виробничих зв’язків основних промислових флагманів, в результаті чого

Світові тенденції протягом останніх кількох десятиліть в питаннях існування інституту сім'ї прямують до поширення створення громадянських шлюбів, а також народження дітей поза шлюбом. В нашій державі дані процеси не є винятком про що зазначено в нашому попередньому дослідженні «Динаміка кількості народжених дітей поза шлюбом в Україні за

Питанню рівню народжуваності та природного приросту населення, інших демографічних показників - приділяється чимало уваги з боку суспільства. Та не дарма, адже дана сфера є віддзеркаленням значної кількості якісних критеріїв життя спільноти, серед яких: екологічний та економічний розвиток, рівень медичного забезпечення та ін. В даному дослідженні розглянемо географію народжуваності дітей поза шлюбом. На наш погляд цей показник є вагомим, адже він прямо свідчить про культурний розвиток тих чи інших регіонів, ставлення як чоловіків так

Питання відтворення населення та його якості є одним з визначальних індикаторів розвитку будь-якої держави. З моменту набуття незалежності в Україні розпочався спад рівня народжуваності, який тривав ціле десятиліття, з 1991 по 2001 рік, чисельність новонароджених на 1 жінку репродуктивного віку протягом даного періоду зменшився майже вдвічі, з показника 1844 дитини на 1000 жінок до 1085 новонароджених діток. Лише після 2001

Проблематика міцності сімей завжди залишала значний відбиток на соціальному-економічному та культурному розвитку будь-якого народу. Таки вирази, як щаслива родина – багата країна, з сім'ї починається добробут держави, любов до батьківщини починається з сім'ї, добре є знайомими для усіх нас! Адже сильна сім'я, як суспільний інститут є величезною мотивацією до розвитку кожного з членів подружжя, запорукою виховання здорового покоління нащадків, збереження культурних цінностей та стабільного економічного розвитку. В українській

Впродовж існування та розвитку української держави, українське село завжди відігравало визначну роль, адже так історично склалося, що українці вели осілий спосіб життя, який заключався в обробітку землі та веденні домашнього господарства. Українське село повсякчас було колискою культури, джерелом харчів для міських жителів та основною сировинною базою для багатьох галузей національного господарства. В різні часи воно переживало різну долю, часто і трагічну (часи колективізації та голодомору), а процеси урбанізації, які стосуються світу в цілому вимивали