Сиріцтво в Україні

Дитинство є беззаперечно найкращою порою життя в кожної людини. Це час коли кожен з нас отримав найбільше життєвих радостей та піклування з боку батьків. В більшості дітей є сім'ї, та є значна частина дітей які не мають батьків – це діти сироти. В суспільстві частка дітей, що виховуються без батьківського піклування є певним індикатором розвитку спільноти, культурного рівня та соціальної державної політики. Чисельність сиріт в Україні до 2008 р. щороку зростала, та починаючи з 2009 року в Україні кількість дітей-сиріт має тенденцію зменшення. Проте, на жаль, зменшується також і кількість усиновлених дітей. З даного дослідженнями ми розпочинаємо серію публікацій присвячених "Міжнародному дню захисту дітей".

Демографи формулюють таке явище, як соціальне сирітство. Причиною соціального сиріцтва є ухилення або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини. Є кілька причин появи дітей-сиріт, найпоширеніша з яких – злочинна діяльність батьків, залучення дітей до кримінальних та протиправних дій. Також поширеними причинами позбавлення дитини піклування батьків є агресивна поведінка батьків, брутальне та жорстоке поводження з дітьми, що становить загрозу життю і здоров'ю дитини, психічні захворювання.

Виходячи з того, що будь-яка дитина без піклування батьків є соціально-вразливою, виникнення соціального сиріцтва можна згрупувати в дві основні групи чинників: внутрішньосімейні та загальнодержавні. До внутрішньосімейних можна віднести: безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, вживання батьками алкоголю, наркотичних засобів, злочинна діяльність та агресивна поведінка батьків. До причин, що мають загальнодержавний характер, відносяться: бідність сімей, які виховують неповнолітніх дітей, відсутність дієвих соціальних програм підтримки сімей з дітьми, зниження морального рівня населення країни, підвищення рівня смертності та психічної захворюваності населення.

Зважаючи на присутність такої важливої соціальної проблеми в нашому житті, ми вирішили на масиві тематичних карт, що розташовані нижче, зобразити поширення соціального сиріцтва в Україні. За критерії оцінки поширення сиріцтва ми використали абсолютні та відносні показники, серед яких: кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування по відношенню до дитячого населення; особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які у 2012 році досягли повноліття. Найбільш дана соціальна проблема стосується Кіровоградської та Миколаївської областей, а найменше м.Київ. Також варто зазначити, що показники соціального сиріцтва рухаючись з заходу на південь серед областей нашої держави різняться в кілька разів за усіма показниками розглянутих критеріїв.

Вирішення проблематики соціального сиріцтва є спільним завданням, як сімей так і органів державної влади, адже в міцній сім'ї безумовно виросте здоровий вихований та освічений громадянин.