10561
Соціологічна група «РЕЙТИНГ» здійснила чергове дослідження суспільно-політичних очікувань громадян. Участь в опитуванні взяли 2000 респондентів, віком 18 років і старше.
Дана робота розкриває точку зору населення на запит до проведення першочергових реформ в Україні, люстрації чиновників, які мають причетність до зловживання владою, ставлення до коаліційного Уряду, нових лідерів, міжнародної орієнтації за напрямками вступу до ЄС, Митного союзу та НАТО.
Переважна більшість громадян України - 63%, визначають боротьбу з корупцією, як першочергову реформу, яку потрібно здійснити в Україні, дещо менше – 61% вважають, що економічні реформи є найбільш потрібними, замикає трійку сфер за значимістю проведення реформ в армії та обороні – 42%. Мовне питання, на якому часто спекулюють антиукраїнські політичні сили, отримало лише 6% прихильників.
1. Першочерговість проведення реформ в Україні за сферами
Географія розподілу показників першочерговості проведення реформ за сферами життя суспільства виражає лідерство напрямку боротьби з корупцією у 20 областях України, а респонденти інших 5 східних областей вважають, що першочергово реформи потрібно здійснювати в економіці.
Наступна тематична карта містить графіки розподілу показників, за значимістю проведення реформ серед областей України.
2. Реформи в яких сферах необхідно здійснити в першу чергу в Україні (клікабельна)
Зміна влади в Україні винесла ряд нових завдань, які стоять перед спільнотою. Одним з основних, являється люстрація - відсторонення від влади чиновників, які мають відношення до корупційних дій та виконання незаконних наказів попереднього режиму. Лише 10% населення вважає, що люстрація не потрібна, натомість переважна більшість – 54% вважає, що люструвати потрібно чиновників, які причетні до корупцiйних схем. Кожен десятий вважає, що головним критерієм люстрації має виступати причетність до політичної корупції, 7% – до ідеології, яка шкодить країні та 6% – до порушення прав людини під час недавніх акцій протестів.
3. Основні критерії за якими повинна проводитися люстрація в Україні
Революція гідності, яка відбулася взимку, внесла в політику десятки нових облич, десятки відійшли у забуття, або ж назавжди втратили важелі впливу на нашу державу. Чи не вперше пересічному українцю стали відомі імена Дмитра Яроша, Дмитра Булатова, Ольги Богомолець, Тетяни Чорновол, та інші. Нові обличчя в політиці Ольга Богомолець та Тетяна Чорновол виявилися лідерами довіри населення по (48%) та (30%) відповідно, натомість лідеру Дмитру Ярошу недовіряє найбільше – 47%, а заступника РНБО Вікторію Сюмар не знають найбільше – 60%.
4. Довіра до нових політиків
Найбільше довіряють новим лідерам на Заході України, дещо менше на півночі, в центральних регіонах, суттєво менше в південних та східних областях, і практично не довіряють на Донбасі. Ольга Богомолець є лідером за рівнем довіри з поміж 10 наведених політиків у всіх макрорегіонах.
5. Довіра до нових політиків за регіонами
Незаплямованість корупцією залишається найбільш вагомим чинником, у всіх макрорегіонах України, який впливатиме на волевиявлення громадян при обранні кандидатів на виборах. Для жителів Донбасу залишається найбільш вагомою політична програма кандидатів – 39%.
Незмінюваність політичної позиції найбільш вагомою є для громадян центральної України – (36%), найменш значимою на півночі (21%) та півдні (22%).
6. Пріоритети при обранні кандидата, за якого голосуватимуть виборці
Переважна більшість громадян усіх макрорегіонів позитивно ставляться до можливої участі нових лідерів у Виборах Президента України, найбільше такої точки зору дотримуються громадяни північних областей – 85%, а найменше на Донбасі – 54%.
7. Ставлення до можливої участі нових лідерів у виборах Президента
Позиція населення з приводу зовнішньої орієнтації. Майже 60% опитаних респондентів вважають, що має бути підписана Угода про асоціацію з ЄС, 38% вважає, що даний документ варто підписати негайно, а 21% дотримуються позиції підписання угоди про асоціацію з ЄС за умови готовності України. Найбільше прихильників зони вільної торгівлі на Заході – 89%, найменше на Донбасі – 13%.
Близько 55% респондентів не підтримують вступ України до Митного союзу, за якнайшвидший вступ – 15% населення України. Майже така сама частка – 16%, вважає необхідним вступ до Митного союзу за умови досягнення компромісу.
Серед опитаних – 28% висловились за якнайшвидше подання заявки про членство України в НАТО, 44% не підтримують, а 14% вважають, що заявку про членство в НАТО необхідно подавати, за умови досягнення компромісу в суспільстві, така ж частка не визначилася.
8. Географія ставлення українців до ЄС, НАТО та Митного союзу (клікабельна)
Традиційно найвища підтримка підписання асоціації з ЄС та вступу до НАТО в Західних областях. Підписання угоди про зону вільної торгівлі в Східному макрорегіоні (Харківська, Запорізька та Дніпропетровська області) підтримують більше, ніж вступ до Митного союзу 50% проти 43%, на півдні України рівень підтримки Угоди про асоціацію з ЄС та вступу до МС практично рівні 39% проти 40%.
Ідею створення коаліційного Уряду, до якого увійшли б представники усіх провідних політичних сил з усіх регіонів країни підтримує більшість опитаних – 64%, а 12% – проти, не визначились – 24%. Найширша підтримка такої ідеї в західних – 71%, північних областях – 67%, а також на Сході – 63%.
9. Ставлення до коаліційного уряду з різних регіонів
Коаліційний Уряд, за умови участі у йому представників усіх областей, на думку певної частини політиків дав би змогу внести рівновагу у виконавчу гілку влади. Попередній уряд М.Азарова був сформований в своїй переважній більшості з вихідців Донецького регіону.
Отримані показники соціологічного дослідження свідчать про підтримку населенням західного вектору розвитку України. Понад три четвертих населення вважає на часі проведення люстрації, основним критерієм відсторонення від влади чиновників є участь у корупційній діяльності, з цього й випливає першочерговість проведення реформ – 63% підтримують перш за все боротьбу з корупцією, а також пріоритети при обранні кандидата – 51% незаплямованість корупцією. Після зимової Революції гідності суспільство стало більше підтримувати прихід нових лідерів до влади, серед усіх макрорегіонів частка осіб, які однозначно та скоріше підтримують участь нових лідерів у президентських виборах перевищує 50%.