24063
Після відмови уряду Азарова в підготовці до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яка передбачала зміцнення торгово-економічної співпраці, вагома частина громадян України виразила свій протест. Унеможливлення підписання угоди 28 листопада, яка готувалася з 2007р., в рамках якої було проведено 21 раунд переговорів, була парафована (попоредньо погоджена) 31.03.2012 р. – викликало широке суспільне обурення, яке поширилося на більшість областей нашої країни. В м.Київ 24 листопада відбувся найбільший за чисельністю мітинг, з часів 2004 року, в якому прийняло участь близько 100 тис.осіб.
Після розгону мирного страйку 30 листопада, протести зазнали нового витка загострення, і вже 1 грудня на Майдан міста Києва вийшло кількасот тисяч осіб, 8 грудня – мільйон.
Фото: AirPano
Хто ж прийняв участь у мітингах, які соціальні верстви населення, чого прагнуть протестувальники, і на скільки готові відстоювати власну позицію? Відповіді на ці та інші питання дає Фонд «Демократичні ініціативи», який здійснив соціологічне опитування учасників Майдану в м.Київ, з вибіркою 1037 респондентів в період 7-8 грудня (375 – 7 грудня і 662 – 8 грудня).
Основними мотивами виходу громадян на Майдан стали жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада (69.6%) та відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (53.5%), а також прагнення змінити життя в Україні та владу (49.9%).
1. Що спонукало громадян вийти на Майдан
Практично відсутній показник оплати присутності на майдані протестувальників, лише 0.3% опитаних (3 з 1037) зазначили, що їм обіцяли оплату, 0.5% вагалися з мотивом участі в протестах. Попередньо зазначені показники нижчі статистичної похибки, яка становить для таких досліджень 2.2%. Позитивним є те, що мотивом до участі у протестах були конкретні цілі - поштовхом стали не заклики опозиції – 5.3%, а незгода з надмірним застосуванням сили по відношенню до мирного населення – 69.6%.
З числа вимог, які висунені громадянами, більш ніж дві третіх припадає на звільнення заарештованих учасників Майдану та припинення репресій – 81.8%, відставка уряду – 80.1%, відставка В.Януковича і проведення дострокових президентських виборів – 75.1%, підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом – 71.0%.
2. Підтримка громадянами вимог, що висувалися на Майдані
Прикметним є те, що протестувальники підтримують конкретні вимоги, а єдина більш загальна категорія, якою є підвищення рівня життя, отримала восьме рейтингове місце серед переліку вимог та показник 46.9%.
Щодо можливих переговорів з владою в рамках проведення круглого столу, то більшість учасників Майдану висловилися за підтримку такого кроку – 51.3%, також вагома частка – 41.5%, вважає що проведення з владою будь-яких переговорів не є дореним.
3. Позиція, щодо проведення Круглого столу переговорів
За останній місяць сильно піднявся показник готовності до участі громадян в протестах. Серед учасників Майдану 73% готові прийняти участь у санкціонованих мітингах та демонстраціях, 42.7% готові до більш радикальних дій – участі у страйках, кожен десятий готовий пожертвувати власним здоров’ям – голодувати (10.6%). Всього лишe 2% не готові брати участь в протестах.
4. Акції соціального протесту, в яких готове взяти участь населення
Переважна більшість учасників протестів готові боротися до виконання усіх вимог висунених на Майдані – 73.9%, значно менше погоджуються на компромісний варіант кількох вимог – 28.5%. Кожен шостий змушений буде покинути Майдан за потреби праці та навчання – 16.5%. Вагомими позиціями також є точка зору щодо більшості, яка може вирішити що Майдан має розійтися, разом з усіма готовий піти лише кожен восьмий – 12.8%.
Позитивом також є те, що репресії і холод громадян не лякають, покинути Майдан за таких обставин можуть лише 5.8% та 2.3% протестуючих. Ймовірність розчарування у політиках також не загрожує майданівцям, в такому разі, лише 7.5% від загального числа протестувальників готові покинути Майдан. Вагання у відповіді кожного двухсотого – 0.5%, свідчить про чіткість цілей та намірів учасників протестів.
5. Причини, які можуть спонукати протестуючих громадян піти з Майдану
Переважна більшість учасників готові протестувати стільки, скільки буде потрібно – 72.4%, лише на 1 день прибули на Майдан 6.0%, планують побути кілька днів – 9.2%. Практично рівними є показники частки осіб, які готові стояти стільки скільки потрібно – 72.4% та осіб, які будуть протестувати до виконання усіх вимог висунених на Майдані – 73.9%. Що в свою чергу говорить про належну точність дослідження.
6. На скільки довго збираються бути громадяни на Майдані
В масових суспільних протестах приймають участь різні верстви населення, зазвичай студентство є рушійною силою суспільних перетворень. Також активну участь приймають пенсіонери, які мають вільний час, підприємці, в яких налагоджені справи, працівники з не постійною зайнятістю, актив різного роду громадських організацій та інтелігенція (освітяни, аналітики, журналісти).
Рід занять громадян, які приймають участь в протестах виражає наступна інтерактивна піраміда. Найбільша частка серед учасників Майдану - працівників зі спеціальною освітою 39.5%, студентів – 13.2%, чимало підприємців – 9.2% та власників справи, працівників керівної ланки підприємств, організацій – 8%.
7. Рід занять протестуючих громадян на Майдані
Структура зайнятості учасників Майдану говорить про те, що найбільш активними є спеціалісти з вищою або середньою спеціальною освітою та студентство. Саме ці категорії населення прагнуть якомога більше реалізувати (отримати вигоди) власні знання та навики в Україні.
Практично рівні частки учасників протестів на Майдані, що мешкають в місті Києві, та прибули з областей України, 49.8% проти 50.2%, приїхали самі - 91.9%, і лише 8.1% організовані партіями та громадськими рухами. Аналогічна частка осіб, які не належать до громадських об’єднань – 91.8% відповідає тим хто приїхав самотужки.
8. Звідки протестувальники, як приїхали, до яких об’єднань належать
Розподіл показників місця проживання, способу потрапляння на Майдан та приналежності до громадських об’єднань, говорить про наступне: до участі в Майдані найбільш долучаються мешканці м.Київ; особи, які не мали відношення до політичних сил становлять основу Майдану та долучаються до нього власними силами.
Соціально-демографічний портрет учасників протесту виражає певну перевагу представлення чоловіків – 57.2%, жінок – 42.8%, активну участь молоді – 38.0%, високий інтелектуальний рівень – 62.7% опитаних мають вищу освіту. Найменше на Майдані пенсіонерів за віковою категорією, а осіб, які не мають повної середньої освіти всього 0.8%.
9. Соціально-демографічний портрет протестуючих громадян на Майдані
Проведене соціологічне дослідження Фондом «Демократичні ініціативи» серед учасників Майдану в м.Київ, засвідчило мотиви протестів, окреслило головні вимоги протестувальників, готовність відстоювати власну позицію та її форми. Сформований соціально-демографічний портрет протестувальників свідчить – учасник Майдану, це молода особа, яка має вищу освіту, здебільшого мешкає в Києві, являється спеціалістом в певній галузі, самоорганізувалася та не мала відношення до громадських об’єднань. Отримані показники підтверджують широке залучення різних верств населення до протестів, особливо людей з чіткою громадською позицією та високим якісним потенціалом.