24535
Міжнародна торгівля є стратегічним напрямком розвитку будь-якої країни світу. Експорт товарів забезпечує надходження коштів до країни, а імпорт – потреби її мешканців. Найбільш важливими товарами для кожної держави є продукти харчування, а саме сільськогосподарська сировина, адже вони дають змогу забезпечити базові потреби населення.
В період екологічних колапсів, продовольчої кризи та зростання чисельності населення на планеті, першочерговим завданням кожної країни є забезпечення власного населення сільськогосподарською продукцією. Розвинені країни світу за рахунок впровадження досягнень аграрних наук та технічного оснащення сільського господарства в повній мірі забезпечують себе продуктами харчування, винятками лише є ті, в яких не є сприятливими агрокліматичні умови для рослинництва та обмеженість посівних площ.
Виходячи з того, що головними культурами рослинництва є зернові, розглянемо показники обсягів експортно-імпортних операцій, їхню динаміку з 2009 року та географію торгівлі між країнами світу.
З року в рік потреба в пшениці постійно зростає, у 2009 році обсяг експортно-імпортних операцій становив 135 342 тис. тонн, у липні 2013 – 148 170 тис.тонн, а серпневий прогноз цього року зріс майже на 3 млн.тонн, та становить 151 870 тис.тонн.
Динаміка обсягів основних експорів пшениці у 2009-2013 роках
Джерело: United States Department of Agriculture (Foreign Agricultural Service)
Беззаперечним лідером за експортом пшениці є США, у 2010 році дана країна реалізувала максимальний обсяг пшениці - 36 046 тис.тонн., що в свою чергу становило 26,88% світового обсягу, в даному році були зафіксовані найменші обсяги експорту України - 4 302 тис.тонн, Росії - 3 983 тис.тонн та Казахстану 5 519 тис.тонн. Та з 2011 ситуація поліпшилася, а за прогнозами на серпень 2013 року експорт пшениці нашої країни становитиме 10 000 тис.тонн, що перевершить показник 2009 року. Сильними гравцями на міжнародному ринку пшениці є також ЄС - 22 000 тис.тонн, Канада - 20 000 тис.тонн та Австралія - 19 000 тис.тонн, яка за останні роки суттєво наростила власні обсяги експорту. Росія з показником 17 000 тис.тонн закриває п'ятірку лідерів, а Україні за прогнозами серпня цього року належить 6 місце з орієнтовним показником 10 000 тис.тонн, та часткою 6,58% від загального обсягу експортно-імпортних операцій.
З 2009 року найбільшим споживачем пшениці був Єгипет, який щорічно імпортував від 8 300 до 11 650 тис. тонн, та за прогнозами на серпень цього року Китай вперше випередить його за обсягами імпорту (9 500 проти 9 000 тис.тонн). Китай ще у 2009 році не входив до 5 світових імпортерів пшениці, та за останній рік його показники зросли майже втричі (з 2 960 до 8 500 тис.нонн). Іран є найбільш нестабільним за динамікою обсягів споживання, у 2100 році вони скоротилися в 10 разів (з 3 650 до 350 тис.тонн), а в минулому році сягнули свого максимуму – 5 400 тис.тонн., за липень 2013 року прогноз зріс на 1,5 млн. тонн.
Динаміка обсягів основних імпортів пшениці у 2009-2013 роках
Джерело: United States Department of Agriculture (Foreign Agricultural Service)
До основних країн-експортерів пшениці окрім розглянутих належать Аргентина, Уругвай, Індія, а також Туреччина, яка експортує стільки ж, як імпортує 3 500 тис.тонн, а сукупні обсяги експорту першої десятки становлять 141 700 тис. тонн(89,83%). Країн-імпортерів пшениці відчутно більше, до найбільших належать 25 країн з обсягом 101 905 тис.тонн (67,31%), найбільшими з яких є Єгипет, Китай, Бразилія, Індонезія, Японія та Алжир, а їхня географія в основному зосереджена серед країн, що тяжіють до екватору, усіх африканських країн та Азії, окрім Росії та Казахстану. Країни-експортерами являються держави помірного кліматичного поясу, які мають значні площі та ЄС.
Основні експортери та імпортери пшениці за прогнозами на серпень 2013 року
Джерело: United States Department of Agriculture (Foreign Agricultural Service)
Найбільш привабливими ринками реалізації пшениці для України є держави північної Африки та Близького Сходу, обсяги яких перевищують 50 млн.тонн. На особливу увагу заслуговує Китай з найбільш зростаючою динамікою споживання, який є найперспективнішим ринком світу, та географічне розташування нашої країни в порівнянні з Казахстаном та Росією, зрештою Канадою, понижує конкурентоспроможність нашої продукції.
В умовах постійного росту потреб у сільськогосподарській сировині, а саме продукції рослинництва – зернових, агрокліматичний потенціал України дає змогу наростити обсяги експорту, для чого потрібна значна підтримка сільськогосподарського виробника, доступне кредитування суб’єктів галузі та логістична підтримка в експорті продукції.