Динаміка малого підприємництва у 2005-2013 роках

Перші кроки до формування середнього класу в Україні були здійснені дрібним бізнесом, а саме підприємцями, які не зважаючи на не легку працю та ризики ведення особистої підприємницької діяльності починали та розвивали власну справу. Після розвалу міжгалузевого виробничого циклу, скорочення виробництва та робочих місць, населення стояло перед вибором отримання соціальної допомоги та самозайнятості, в результаті чого найбільш ініціативні та рішучі наважувалися засновувати власну справу. З часів незалежності України до 01 липня 2013 статус приватного підприємця набуло 5 млн. 142 тис. 048 осіб, а 2 млн. 099 тис. 999 млн. осіб припинили власну справу.

Категорія власників малого бізнесу завжди була найбільш вразливою до ряду зовнішніх подразників, серед яких: податкове та митне законодавство, коливання цін на виробничі ресурси та товари збуту, відсутність дієвої кредитної політики підтримки малого бізнесу, тощо. Критеріями розвитку та успіху справ у малому підприємництві є рівень доходів та число бажаючих займатися малим бізнесом. В даній публікації ми розглянемо число бажаючих започаткувати та завершити підприємницьку діяльність згідно статистичних даних, щодо кількості зареєстрованих фізичних осіб-підприємців державними реєстраторами України протягом 2005-2013 (першої половини) років.

Наступна інтерактивна діаграма виражає динаміку показників реєстрації фізичних осіб-підприємців та припинення їхньої діяльності.

Процес реєстрації ФОПів досяг свого розквіту у 2008 році, найменша кількість осіб які виразили бажання припинити власну справу зафіксовано у 2006 році. Виходячи з динаміки показників, бачимо що період 2006-2008 років, був найбільш сприятливий для ведення малого бізнесу. У 2009 році почалася фінансова криза та різке збільшення в 1,6 разів курсу долару (з 5 грн. до 8 грн.), що надзвичайно негативно позначилося на малому бізнесі, як результат на 117 тис. зменшилося число бажаючих відкрити власну справу та на 20 тис. збільшилося число осіб, які виразили бажання її припинити.

Найбільший спад підприємницької активності відбувся у 2011 році, за який було зафіксовано найвище абсолютне число 248 тис. 763 фізичних осіб-підприємців, підприємницьку діяльність яких припинено. Цей рік також став єдиним протягом 2005-2013 років, коли вперше було зафіксовано вище число знятих з обліку підприємців, а ніж зареєстрованих 248 763 проти 175 301 фізичних осіб-підприємців. Наступний 2012 рік також не відзначається ростом підприємницької активності, адже число знятих з обліку все ж перевищувало число зареєстрованих на 21 тис. 636 осіб. У першій половині 2013 року, станом на 1 липня число зареєстрованих в незначній мірі перевищило число фізичних осіб-підприємців, підприємницьку діяльність яких припинено 80 402 проти 80 287.

Дану негативну тенденцію, яка розпочалася у 2011 році, можна пояснити тим що станом на 01 січня 2011 року припадає введення в дію нового податкового кодексу (регулює відносини, що виникають у сфері податків і зборів), який був стартом нової податкової реформи. Про недоліки даного фінансового документу, який здійснив значний вплив на підприємницьку активність в країні було написано чимало праць спеціалістами та введено поправок законодавцями. А в листопаді-грудні 2010 проведено акцію непокори підприємців «Податковий майдан», вимогами яких були вотування податкового кодексу.

Виходячи з того, що значне число підприємців за даний період припинили власну справу, варто ознайомитися з географією реєстрації та проведення державної реєстрацію припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

До найбільш активних за поширенням підприємницької діяльності протягом даного періоду відносяться м.Київ та м.Севастополь, Одеська, Чернівецька та Харківська області, найменш активне населення у малому бізнесі у Рівненській, Закарпатській, Кіровоградській, Черкаській та Чернігівській областях. Для визначення впливу введення нового податкового кодексу у 2011 році варто розрахувати абсолютне та відносне число зменшення числа зареєстрованих фізичних осіб-підприємців станом на 01.01.11 та 01.01.12 років.

Найбільше абсолютне зменшення зафіксовано у Донецькій області – 19 933 , Дніпропетровській – 14 908 та Одеській – 13 865 областях, а відносне в Івано-Франківській 14,78%, Хмельницькій – 14,04%, Черкаській – 14,55% та Чернігівській – 14,14% областях. Найменш болісно до введення нового податкового кодексу відреагували підприємці Львівської – 4,63%, Харківської – 4,63% областей та м.Київ. Дану закономірність можна пояснити просто, де найбільше число зареєстрованих – там і отримуємо найбільше абсолютне скорочення, а відносні показники свідчать про те що в регіонах, де економічна активність нижча, там підприємці більш болісно сприймають «реформи», а де рух капіталу жвавіший, там вищі прибутки і незручні податкові новації не є переконливими аргументами до згортання власної справи.

Податкове законодавство має сильний вплив на розвиток підприємництва та формування платоспроможного класу населення загалом. З проаналізованих статистичних даних, ми бачимо чітку тенденцію, яка виражає реакцію підприємницького класу на фінансову кризу 2008 року та введення нового податкового кодексу 2011 року на формування підприємницької активності в країні у 2005-2013 роках. В умовах ринкової економіки саме підприємці забезпечують левову частку ринку споживання товарів та послуг, сприяють розвитку внутрішньої конкуренції та ділової активності, а при перетіканні даного класу в тінь, чи реального згортання діяльності неминучі скорочення грошових надходжень до бюджетів різних рівнів, обсягів виробництва та споживання, зрештою росту реального безробіття.