Децентралізація - перспективний план спроможних громад Рівненщини (інтерактивна карта)

Децентралізація

Відповідно до коаліційної угоди, в Україні розпочато процес децентралізації влади, який супроводжуватиметься передачею значних повноважень та фінансових ресурсів від органів державної влади – органам місцевого самоврядування. Децентралізація здійснюється з метою забезпечення ефективної реалізації прав громадян, надання публічних послуг належної якості, збільшення прав і повноважень місцевих громад.

Невід’ємною складовою процесу децентралізації є адміністративно-територіальна реформа. В ідеалі територіально-адміністративна реформа, має добровільний характер, щоб люди самі визначили межі своїх громад та з ким об’єднуватися. Згідно методики, яка сформована Кабміном, адміністративним центром може бути місто, село або селище міського типу, яке розташоване в зоні доступності до найвіддаленіших сіл не більше, ніж 20 км та володіє розвиненою інфраструктурою. Сільські та селищні ради ліквідовуватимуться, а в селах будуть старости, що одночасно обиратимуться в депутати до ради укрупненої громади.

Відповідно до результатів засідання робочої групи (27.05.15р.) з підтримки впровадження добровільного об’єднання територіальних громад на території Рівненської області, в рамках реформи децентралізації у нашій області планують створити 45 громад, замість 365-ти існуючих, які самостійно зможуть управляти фінансами, ресурсами та визначати власні пріоритети розвитку. За рахунок об’єднань сільських, селищних рад та міст обласного підпорядкування – 44, а сорок п’ята громада сформується на основі обласного центру.

За попереднім планом об’єднання планується, що найбільше громад буде у Володимирецькому районі – 6, у Рівненському та Гощанському по 5, Сарненський, Млинівський та Здолбунівський райони включатимуть по 4 спроможні територіальні громади, Костопільський район – 3. Дві громади планують створити у Рокитнівському, Острозькому, Березнівському та Корецькому районах. По одній спроможній громаді вирішили сформувати у п’яти районах: Демидівському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському та Радивилівському, а місто Кузнецовськ об'єднає навколо себе три сільських ради Володимирецького району.

1. Географія об'єднань громад у розрізі існуючих міст та сільських, селищних рад.

За словами керівника офісу реформ в Рівненській області, Руслана Сивого, на даний момент процес децентралізації відбувається в плановому режимі. У всіх сільських радах відбулося обговорення формату об’єднання, відповідно до перспективного плану сформовані паспорти майбутніх укрупнених громад. Серед негативних моментів процесу реалізації реформи – спротив окремих керівників на місцях та низька поінформованість населення щодо вигод, які укрупнені громади отримають в результаті проведення децентралізації.

На даний момент ситуація в Рівненській області з реалізації адміністративно-територіальної реформи не є однозначною, є чимало районів що в повному складі сільських та селищних рад погодилися утворити одну потужну громаду, а є сільські ради, які не прагнуть об’єднуватися, стверджуючи що вони й так самодостатні. Наприклад у Млинівському районі три сільради об’єднуватимуться навколо с.Підлозців й утворять найменшу громаду в Рівненській області, яка налічуватиме трохи більше 2200 жителів. Також, проти об’єднання жителі с. Мала Любаша Костопільського району, які стверджують що після злиття з іншими громадами вони втратять свій бюджет. Найбільшими ж громадами будуть Дубенська, Березнівська, Костопільська, Дубровицька, Сарненська та Кузнецовська, кожна з яких налічуватиме понад 40 тисяч осіб.

2. Населення укрупнених громад у розрізі існуючих сільських рад міст та сільських, селищних рад.

Наслідком відсутності належно організованої інформаційної кампанії серед широких мас населення є не розуміння доцільності проведення реформи децентралізації на місцях. Та дарма, адже основною умовою об’єднання громад є забезпечення якості та доступності публічних послуг в об’єднаних громадах на не гіршому рівні, ніж до об’єднання, акумуляція місцевих податків та створення кращих інвестиційних умов для бізнесу.

Переваги для об’єднаних територіальних громад: територіальна громада уже напряму отримуватиме субвенції із держбюджету, 5% акцизного збору, 60% податку на доходи від фізичних осіб, 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності, 100% єдиного податку, держмито, оренда за використання водойм, туристичний збір, рента від використання надрами лишатиметься в укрупненій громаді.

Окрім того, об’єднані громади матимуть змогу самостійно розпоряджатися землями, які знаходяться поза межами населених пунктів. Також у центрах адміністративних послуг, які будуть створені в кожній територіальній громаді, можна буде отримати весь спектр послуг: від реєстрації авто та землі, до видачі паспортів. Серед загроз, які можуть виникати - зникнення з мапи малих сіл внаслідок відсутності інтересу до депресивних сільських територій.

Процес децентралізації в частині другого етапу адміністративної реформи на Рівненщині вийде на свій кульмінаційний етап 12 червня, де на сесії обласної ради буде прийнято «Перспективний план». Після цього Кабмін затвердить «Перспективний план», а сільські, селищні ради та міста обласного підпорядкування згодом приймуть рішення про об’єднання.