19476
Продукція сільського господарства є ресурсною складовою виробництва у різних галузях національного господарства, а у харчовій промисловості – її основою. Від ступеня насичення ринку продовольчими товарами сільськогосподарської переробки, їхньої якості та ціни(доступності) залежить забезпечення населення продуктами харчування, що в свою чергу є однією з основних задач виробництва. Виходячи з агрокліматичних ресурсів нашої країни ми маємо сильні стартові позиції у сільськогосподарській галузі, та відсутність дієвих програм стимулювання розвитку сільськогосподарського сектору, підтримки села, доступних кредитів не дають змоги створити ефективного дрібного власника на землі та в повній мірі використати дані природою переваги.
Обсяги виробництва в даній галузі на відміну від промисловості та будівництва зберегли позитивну динаміку в 2013 році.
Формування ціни на сільськогосподарську продукцію є основним чинником, який з одного боку впливає на розвиток галузі, а з іншої на забезпечення населення продуктами харчування, у площині інтересів виробника-споживача дана залежність є обернено пропорційною . Для задоволення потреб у базовій групі продуктів харчування існують цільові програми стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, та діяльність посередників при русі сільськогосподарської сировини від виробників до споживача, практично нівелює її ефект. В даній публікації розглянемо динаміку та географію рівня цін на сільськогосподарську продукцію в Україні у 2013 році. Для цього спершу ознайомимося з інтерактивним графіком, який відображає рівні цін на основні види сільськогосподарської сировини у першій половині 2013 року.
За матеріалами Держстату України
Примітка: показники наведено Без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат.
Динаміка цін на сільськогосподарську продукцію залежить від ряду чинників та має сезонний характер. Ріст цін на зернобобові та олійні культури, овочі та ягоди, зумовлений вартістю їхнього зберігання та часом жнив, які припадають на липень-серпень, ціна на цукор формується державним регулюванням. Вартість овочів закритого ґрунту з наступом теплої пори року знизилася внаслідок зниження вартості їхнього вирощуванняа, динаміка вартості яєць залежить від пори року.
Виходячи з доволі значної різниці вартості сільськогосподарської сировини між регіонами України, варто ознайомитися з тематичними картами, які відображають рівні цін на основні групи товарів, серед яких: зернові та зернобобові культури, худоба та птиця (у живій вазі), молоко та молочні продукти, яйця.
| Вкажіть характеристику: |
За матеріалами Держстату України
Примітка: показники наведено Без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат.
Територіальні особливості вартості сільськогосподарської сировини залежать від факторів ціноутворення, які притаманні для конкретної області. Основними серед яких є агрокліматичні умови, вартість пального, обсяги врожаю, наявність складських приміщень, зрештою логістичні рішення та відповідності попиту-пропозиції.
На формування вартості зернових та зернобобових культур найбільш впливає відповідність попиту-пропозиції, про що свідчать максимальні показники АР Крим – 2007,60 грн./1т., Дніпропетровської – 2171.0 грн./1т., та мінімальної у Чернігівській 1525.7 грн./1т. та Сумській – 1597.4 грн./1т. областях. Ціна на живу вагу худоби та птиці прямо залежить від структури ВРХ (м'ясо-молочної, молочної, м’ясної) та обсягів поголів’я скотарства. Найдорожчим м'ясо є у Карпатському регіоні, Івано-Франківській – 16769.8, Закарпатській – 15591.4 грн./1т. та Чернівецькій – 15020.5 грн./1т., а найдешевшим у Рівненській – 9775.9 грн./1т. та Луганській – 10927.6 грн./1т. областях. На відміну від м’яса, переробка молока та молочних продуктів тяжіє не до місця відгодівлі, а до переробки, тому в м.Київ вона найвища та становить 3615.2 грн./1т., а найнижча в Івано-Франківській та Одеській областях 2888.2 грн./1т. Вартість яєць неабияк різниться між регіонами України, Чернігівській області вона найнижча – 436.3 грн./1тис.шт., а на Волині найвища – 914.8 грн./1тис.шт. таку різницю в ціні можна лише пояснити дизбалансом попиту та пропозиції.
Виходячи з розглянутих показників динаміки та географії цін на сільськогосподарську продукцію у 2013 році, варто зазначити що основними умовами їхнього формування є тяжіння до джерел виробництва та переробних потужностей, відповідності рівнів попиту та пропозиції. Сільськогосподарський сектор володіє значним не розкритим виробничим потенціалом, якому на даний час не вистачає ефективного менеджменту, підтримки державних цільових програм, вигідних довгострокових інвестицій, а заважає надмірна цінова зарегульованість, засилля імпортної сировини та численна ланка посередників при русі сировини до споживача.