14331
Продовжуючи серію досліджень присвячених зовнішній торгівлі товарами, зупинимося на галузевій структурі експортно-імпортних операцій. В попередньому дослідженні нами було висвітлено географічну структуру експорту товарів серед країн світу, здійснених Україною в минулому році. Для того щоб скласти загальну картину про обсяги та структуру експорту та імпорту товарів використаємо класифікацію за широкими економічними категоріями, яка виражає основні групи галузей національного господарства. Нагадаємо, що в минулому році експорт товарів склав 68 млрд. 809,8 млн.дол. США, імпорт – 84 млрд. 658,1 млн.дол., відповідно від’ємне сальдо становило – 15 млрд. 848,3 млн.дол., яке має тенденцію до збільшення, адже у 2011р. даний показник становив ( -14 млрд. 214 млн.дол.)
За класифікацією товарів згідно з ШЕК (широкими економічними категоріями) лідером в експорті є сировина для промисловості, не включена в інші категорії, на яку припадає 33 млрд. 403 млн. 856.1 тис.дол., що в свою чергу становить 48,55% від всього обсягу експорту, а що стосується імпорту, то в даній сфері лідирують паливо та мастильні матеріали з показником 25 млрд. 963 млн. 865 тис.дол., що становить 30,67% від обсягу імпортованих товарів виражених в грошовому еквіваленті.
Структура експортно-імпортних операцій свідчить про сировинність українського експорту та величезну залежність української економіки від імпортних енергоносіїв. Розглядаючи структуру експорту товарів, варто зазначити, що на продукцію галузей переробки, окрім харчових продуктів припадає 8 млрд. 849 млн. 615.4 тис.дол. та 12,86%, а імпорту – 21 млрд. 011 млн. 647.5 тис.дол., та 24,82% (капітальне устаткування (крім транспортного), деталі, частини та приладдя для нього; транспортне обладнання, деталі, частини та приладдя для нього; споживчі товари, не включені в інші категорії). Певну вагу в структурі українського експорту мають харчові продукти та напої, яким належить 11,01% обсягів українського експорту.
За матеріалами Державної служби статистики України
Варто зазначити, що 15 млрд. 727 млн. 077.8 тис.дол. в експорті та 17 млрд. 823 млн. 296.8 тис.дол. взагалі були не віднесені до жодних з категорій, їхні частки становлять 22,86 та 21,05% відповідно. Щодо динаміки обсягів експортно-імпортних операцій, то їхні показники суттєво не змінилися окрім експорту палива та мастильних матеріалів, який скоротився в порівнянні з 2011 роком на 40,4%.
Беручи до уваги такий вагомий показник як «сальдо», то з діаграми яка наведена вище ми можемо бачити, що позитивним воно є лише у двох категоріях, при чому лише одна з них свідчить про хороші ознаки – категорія харчових продуктів та напоїв, адже майже половина українського експорту яка належить сировині для промисловості не говорить про здорову ситуацію в промисловості. Кожен з нас прекрасно розуміє, що успішною може бути та держава, не яка експортує сировину, а яка її переробляє та доводить до кінцевого споживача. Найбільш розвинені країни світу вже давно отримують прибутки не з благ які дає земна поверхня та її надра (промислова сировина, ліс, корисні копалини, і.т.д.), а з досягнень науково-технічної революції – наукоємна продукція, енергозберігаючі технології, новітні засоби та способи переробки природних ресурсів, іт.д. Позитивними змінами в структурі зовнішньої торгівлі за широкими економічними категоріями, які характеризуватимуть оздоровлення промисловості мають бути: зменшення залежності від імпортних енергоносіїв, зменшення частки експорту промислової сировини, збільшення часток експорту харчової продукції та напоїв, а також усіх категорій переробних галузей, до яких належать споживчі товари, капітальне устаткування та транспортне обладнання.